узгодження бітів

См. также в других словарях:

• узгодження — я, с. 1) Дія за знач. узгодити і узгодитися. 2) грам. Зв язок слів у реченні, при якому залежне слово ставиться в такому ж роді, числі й відмінку або в такій же особі, в яких стоїть підпорядковувальне слово …   Український тлумачний словник

• узгодження — [узго/джеин :а] н :а, р. мн. еин …   Орфоепічний словник української мови

• узгодження — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• координація — узгодження, погодження …   Словник синонімів української мови

• адаптер — а, ч. 1) Електромагнітний або п єзоелектричний прилад для перетворення механічних коливань струни або мембрани звукової частоти в електромагнітні коливання тієї ж частоти з подальшим їх підсиленням підсилювачами низької частоти (ПНЧ), основний… …   Український тлумачний словник

• стикування — я, с., спец. 1) З єднання, скріплення двох підведених один до одного кінців, країв чого небудь. || Сполучення, з єднання двох отворів, проходів за їх прокладання з різних сторін. 2) З єднання об єктів для їх спільної дії або взаємодії. ||… …   Український тлумачний словник

• буфер — а, ч. 1) Пристрій у вагона, паровоза, автомобіля та ін. для послаблення сили удару, поштовху. 2) спец. Поле пам яті або пристрій, що його використовують для узгодження відмінностей між швидкостями обміну, розмірами блоків даних і моментами… …   Український тлумачний словник

• взаємоузгодження — я, с. Узгодження обома, всіма зацікавленими сторонами …   Український тлумачний словник

• дисгармоніювати — ю/є і дисгармонува/ти, у/є, недок. 1) муз. Перебувати в дисгармонії, порушувати гармонію. 2) перен. Бути в незгоді, в розладі, не виявляти узгодження, відповідності з чим небудь …   Український тлумачний словник

• забезпечення — я, с. 1) Дія за знач. забезпечити 1), 2). •• Забезпе/чення гро/шей матеріальні умови, які сприяють стабільності грошового обігу. Забезпе/чення креди/ту захист кредитора від кредитного ризику. 2) Матеріальні засоби до існування. •• Соці …   Український тлумачний словник

• зворотний — а, е. 1) Який спрямований або веде назад до вихідного пункту (про дорогу, шлях, курс, рейс і т. ін.). || Який приводить що небудь до вихідного або початкового стану. •• Зворо/тна адре/са адреса того, хто надсилає листа, повідомлення і т. ін.… …   Український тлумачний словник